Історія

Костел

Костел
Костел близько 1910 року

Римо-католицьку парафію в Стоянові було засновано у 1624 році заможною родиною Войцеха та Анни Кадлубіських (Wojciech i Anna Kadłubiscy), які були власниками навколишніх земель. Останню дерев'яну святиню, костел єпископа і мученика св. Войцеха, знищила пожежа у 90-х роках XIX століття.

В 1901 році під керівництвом стоянівського ксьондза Балажа Янора (Błażej Janor) почалось будівництво нового цегляного храму. Воно тривало чотири роки і завершилось в 1905 році.

Святкова місія з освячення костелу розпочалась 21 червня ввечері за участі кількох священників. Протягом дев'яти днів проводились святкові служби, в основному зранку та ввечері, оскільки в той час в людей було багато роботи в полі. З навколишніх сіл та міст приїжджало дуже багато людей - усі хотіли подивитись відкриття нового храму. 30 червня 1905 року, в день свята Серця Ісусового, костел був освячений львівським архієпископ Юзефом Більчевським.

Костел 2011 рік
Костел 2011 рік

Костел збудований у готичному стилі і архітектурою звертає на себе велику увагу. Автор проекту - львівський архітектор Теодор Маріан Тальовський. На головній вежі напис на бронзовій табличці "1901", увінчує шпиль хрест, а під ним корона. На головному вівтарі стояла двометрова поліхромована фігура Ісуса Христа, виготовлена з миртового дерева. На правій стороні був образ Святого Антонія, а на лівій - Матері Божої з Ісусом в лівій руці і з вервицею в правій. На сьогодні від цього образу залишилась тільки рама, в яку він був оправлений. Поряд з цим храмом був парохіальний дім польського ксьондза. Хоч прихожан поляків було небагато, але костел вражав своєю масштабністю.

В 30-х роках було поставлено біля костелу фігурку Матері Божої, але в 70-их її зруйнували. До сьогодні невідомо куди вивезли і що з нею зробили.

З 1939 року костел починає занепадати. В 1944 році був вбитий останній ксьондз - Францишек Шаревич (Franciszek Szarzewicz). Парафія залишилась без духовного пастиря і її було закрито.

За часів радянської влади приміщення костелу використовувалось як склад і від цього дуже постраждало. Ззовні його муровані стіни були мало пошкоджені, але вітражі були вибитими. Всередині вівтар та образи були знищеними.

В 1988 році почалися реставрація. На виділені кошти тодішнього колгоспу "Жовтень" було покладено новий дах із черепиці. Після проголошення незалежності костел було передано греко-католицькій парафії.

У 2000 році костел повернули римо-католикам, які, за підтримки польського міністерства культури, почали активний ремонт храму. У 2003 році був встановлений вітраж у вікні над входом у костел. Його виготовив Ігор Семенко - виходець із Стоянова, який проживає в США. 24 грудня 1999 року було проведено першу за довгі часи Службу Божу. На сьогодні костел є діючим і має серед населення підтримку.

Джерела інформації:

"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" tom. 11 - Warszawa, 1890

"Nasze wiadomosci" tom. 1, pt. 1 - Kraków, 1905

Jakub Sawicki "Concilia Poloniae: Zródła i studia krytyczne" tom. 9 - Wrocław, 1945

Józef Anczarski "Kronikarskie zapisy z lat cierpień i grozy w Małopolsce Wschodniej, 1939-1946" - Kraków, 1996